Завтра буде двоколісним. Частина 2



Зворотний зв'язок



Зворотний зв'язок



Feedback

09:12, 01 Грудень 2017

Історїї про те, як в Одесі велоактивісти сприяють вирішенню соціально-економічних проблем міста.   

ІСТОРІЯ ДРУГА. ВІД «СОТКИ» - ДО СОТЕНЬ ТИСЯЧ

«Велосотка» на старті.

На початку квітня Одеса двічі стає «столицею».

Першого квітня – «столицею сміху», коли одесити разом з десятками тисяч гостей святкують «Гуморину», перетворючи місто на суцільний карнавал.

А ближче до десятого квітня до міста з'їжджаються велосипедисти з усіх регіонів України та інших країн, щоб прийняти участь у славнозвісній «Одеській сотці».

Для довідки. «Одеська сотка», або «100 км по Поясу Слави» - туристично-спортивний захід, приурочений до 10 квітня - Дня визволення Одеси від окупантів. Проводиться багато років на початку квітня і складається з двох змагань: піший перехід «100 кілометрів за 24 години» (з 1974 р.) та велораллі «100 кілометрів за 10 годин»(з 1983 р.).

Раллі-1989.

Дмитро Волошенков, голова оргкомітету велораллі «100 км за 10 годин», пригадує, як прилучився до цього проекту. Їздою на велосипеді він захоплювався з дитинства, пройшов, як каже з іронією, шлях від триколісного «Аиста» до маунтін-байку (гірський велосипед), але після травми повернувся до «прогулянкового варіанту». Завдяки «Трасі здоров'я» долучився до вело- спільноти, тож коли у 2008-му році отримав запрошення прийняти участь у церемонії відкриття «Одеської велосотки» (у той час Дмитро був членом міськвиконкому), прийняв його з задоволенням.

- Відверто кажучи, - розповідає Дмитро Волошенков, - ідея була суто іміджева: сказати напутнє слово та проїхати якийсь відрізок. Але коли на старті я побачив очі учасників, то зрозумів, що не маю морального права ухилитися і вирішив проїхати до першого КП. Це було важке випробування, але якась група взяла мене до свого пілону, давали багато корисних порад, і так я проїхав до кінця, майже за сім годин. Ось так почався мій шлях до велоруху ...

У 2010-му Дмитра Волошенкова, який на той час обіймав посаду заступника голови обласної держадміністрації, обрали головою оргкомітету велораллі, і він чимало зробив для того, щоб вибудувати взаємини між оргкомітетом, «Швидкою допомогою» і тими, хто забезпечував безпеку учасників. Ніде правди діти, але без адміністративної підтримки провести такий масовий захід практично неможливо.

Д.Волошенков (крайній зліва).

Свого «апогею» «Одеська велосотка» сягнула 2012 року, коли на старт вийшло майже 3000 учасників з дев'яти країн, включаючи Німеччину, Австрію, Португалію . Всі вони визнали це раллі унікальним явищем, де своєрідно переплітається спортивно-туристична складова з історичної та краєзнавчої. Особливо іноземних гостей вражає щире ставлення жителів населених пунктів, через які проходить траса. Там учасників не тільки годують домашніми стравами, але й ще влаштовують концерти, для них виступають самодіяльні колективи. Таке приносить позитивні емоції всім учасникам велораллі,, а іноземцям - особливо.

На жаль, останні роки, через відомі обставини, кількість учасників «велосотки» суттєво скоротилася; так, цього року приїхали велосипедисти лише з трьох країн. Тому зараз головний біль організаторов - повернути старих учасників та залучити якомога більше нових. Особливо   - з інших регіонів і країн.

- У велотуризму в наших краях - великі перспективи, - вважає Дмитро Волошенков.

Тим більше, що Одеса здавна приваблювала гостей. І туризм завжди був однією з тих сфер, на яких грунтувався добробут міста, так само як і багатьох його мешканців. А в останні роки туристична галузь перетворилася чи не на головну.

- Якщо проаналізувати, то 90% місцевого бізнесу в тій чи іншій мірі пов'язано з туризмом, - каже начальник Департаменту культури і туризму Одеської міськради Тетяна Маркова, - це торгівля, сфера обслуговування, готельне господарство, транспорт, музеї, театри і т.і. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відкрила для туризму в Одесі нові можливості.

Тетяна Маркова.

Для довідки. В Угоді про асоціацію туристична галузь характеризується як «генератор економічного зростання і стимулювання економіки, зайнятості та валютних надходжень» (Розділ V. Економічне і галузеве співробітництво. Глава 16. ТУРИЗМ. Стаття 399).

За оцінками експертів, розповідає економіст Світлана Підгорна, навіть найбідніший з туристів за добу витрачає у місті щонайменше 300-400 грн, а іноземці - не менше 100 доларів. Якщо за минулий курортний сезон місто прийняло майже три мільйони гостей, то неважко підрахувати, якою підмогою це стало для місцевого бізнесу та міського бюджету.

Голова Асоціації розвитку туризму в Одеській області Фазіль Аскеров вважає за доцільне об’єднання зусиль турагентів міста та області.

- У нашому регіоні є три дуже відомих і привабливих для туристів місця: сама Одеса, Білгород-Дністровський з його легендарної фортецею і «українська Венеція» - Вилкове, - каже досвідчений спеціаліст . – Але вони сьогодні не пов'язані між собою як туристичний продукт. Тим часом можна скласти такий маршрут, щоб туристи спочатку оглянули Одесу, потім переїхали до Білгород-Дністровського, відвідали фортецю і центр культури вина «Шабо», далі вирушили до Бессарабії, включаючи Вилкове, унікальний національний природний парк «Тузловські лимани», міста Болград та Ізмаїл тощо.

Такий проект може бути привабливим для і для велотуристів, але, звичайно, за умови, коли буде споруджено якісні дороги. І це суттєвий стимул для керівних органів міста та області.  

Бізнесмени вже зрозуміли користь від велосипеду. Зараз в Одесі споруджується великий комплекс «Таіровські сади», де інвесторів, серед іншого, приваблюють тим, що двори будуть закриті для автотранспорту, натомість буде прокладено велодоріжки, створено велосипедний бульвар, а біля кожного під’їзду   встановлено велопарковки. Що казати, сучасне мислення, європейский підхід!  

Той-таки Дмитро Волошенков розробляє туристичний веломаршрут, який має пролягти через селище Котовського в Одесі до відомої садиби Курисів. В тому районі можна чудово відпочити на майже незайманій природі.

- Ми повинні перш за все залучати молодь з Чехії, Словакії, Польщі, Німеччини, тобто тих країн , де немає свого теплого моря. - вважає Фазіль Аскеров. - Пенсіонери з тих регіонов до нас, скоріше за все, не поїдуть, вони люблять комфорт. А от молодь готова жити менш комфортно: для неї   важливіші вартість та свобода дій. І велотуризм - саме для молодих.

Фазіль Аскеров.

Його думку підтверджує студентка ОНУ ім. Мечнікова Анастасія Робулець, яка півроку стажувалася у Німеччині.

- Серед мої німецьких друзів, - каже дівчина, - є любителі велоподорожей, і вони залюбки приіхали б до Одеси. Єдине, що стримує їх – це якість наших доріг.

Так, що б ми з вами не говорили про вело туризм, або про поїздки по місту, ми так чи інакше впираємося в проблему з дорогами та доріжками.

В Одесі цю проблему почали якось вирішувати, будуючи вело доріжки, про що йшла мова у минулій оповіді (http://www.otklick.com.ua/uk/news/zavtra-bude-dvokolisnym). З дорогами, звичайно важче, хоча б через істотно більшу вартість. Але варто відзначати, що останнім часом щось зрушилося з місця у ставленні до туризму і в обласній владі. Як повідомили в управлінні туризму, рекреації і курортів Одеської облдержадміністрації, заплановано розробити 45 нових туристичних маршрутів. З яких 14 будуть розважальними, 13 - релігійними, 13 - екологічними та 5 - гастрономічними. Усі маршрути будуть складатися із знакових місць, об'єднаних тематично. І   головне: поступово там буде облаштовуватися інфраструктура, щоб туристам було легше дістатися до місця та мати більше можливостей для дозвілля. А це означає,   що доведеться кардинально вирішувати «дорожне питання».  

Тим більше, що як розповідає Юрій Праздніков, лідер велораллі «Критична маса», зараз в Європі існує   мережа велодоріг, одна з яких, а саме шоста, закінчується у румунському місті Констанца. А за планом     кінцевим пунктом цієї велотраси має стати Одеса.

І тоді неважко уявити, що до нашого міста щороку будуть приїздити не десятки велотуристів, а багато сотень, може, навіть, сотень тисяч. Принаймі, наші вело-активісти роблять усе можливе для того, щоб наше місто було «велостолицею» не тільки напередодні «Одеської сотки».

Автор: Олександр Галяс.

Фото: з архіву.